Капровий жук (Trogoderma granarium Everts.) – небезпечний карантинний шкідник зернових запасів. Походить жук з Індії, де його вперше виявили в 1894 році. Згодом шкідника було завезено до Європи та Америки. Шкідник широкий поліфаг – пошкоджує до 100 видів продукції: зерно, зернопродукти, насіння, солод, макуха, горіхи, сухі дріжджі, молочний порошок, папір, джгутові мішки тощо.
Жуки мають колір тіла від світло-жовтого до темно-бурого, довжина тіла від 1,6 до 3,2 мм, як правило самці менші за самок. Ротові органи гризучого типу, але імаго не живиться. Яйця спочатку молочно-білого кольору, пізніше блідо-жовті, типово циліндричні: 0,7 мм в довжину і 0,25 мм в ширину.
Личинки світло-жовті з темними поперековими смугами. Все тіло вкрите жорсткими щетинками. Волоски двох типів: прості остеподібні та шипуваті (списоподібні). Прості розкидані по поверхні тіла та голові. Списоподібні – у пучках, що відходять від бічних тергітів.
Велика кількість личинкових шкірок у забрудненій продукції викликає приступи астматичного кашлю у людей.
Імаго живуть не довго. Самки, що спарилися 4-7 днів, не спарені 20-30 днів, а самці 7-12 днів. Імаго не літають і не харчуються. Зимують личинки у щілинах, тріщинах стін, паперовій тарі, старих мішках. Якщо температура стає нижчою 25 °С протягом тривалого часу личинки впадають в діапаузу. Виживають за температурою до мінус 8 °С. При несприятливих умовах личинка зберігає життєздатність до 4 років.
Самостійне проникнення жука на нові території вкрай обмежене. Поширення відбувається з вантажами, пустими мішками, в обшивці суден та сухих вантажних контейнерів на стадії личинки.
Капровий жук – небезпечний шкідник переважно у сухих спекотних умовах, здатний за короткий час повністю знищити запаси зерна та бобових. Найімовірніше проникнення жука на стадії личинки. Капровий жук може пошкоджувати різноманітні пакувальні матеріали.
Основним фітосанітарним заходом є обмеження ввезення усіх видів зернових продуктів із країн розповсюдження капрового жука.
З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державними фітосанітарними інспекторами систематично проводиться обстеження візуально, за допомогою харчових принад та феромонних пасток. Візуально оглядають стіни, підлогу, дахи, складське обладнання, інвентар. При цьому оглядають щілини та тріщини в підлозі. Ретельно досліджуються усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія. Для харчових принад використовують підсмажене насіння соняшнику, яке кладуть в марлеві мішечки, розкладають їх в складах. Через 10-14 днів їх збирають і надсилають до фітосанітарної лабораторії для проведення експертизи.
При виявленні живих особин капрового жука у сховищах на всі заражені партії вантажу та об’єкти накладається карантин. Кожен склад разом з продукцією та устаткуванням знезаражується під газонепроникним покриттям (плівкою) методом фумігації.
Протягом 3-х років за такими складами здійснюється нагляд, застосовуються харчові принади та феромонно-харчові пастки. Через 3 роки після останнього виявлення живих особин карантин може бути знятий.
