Фітосанітарний контроль місць зберігання сільськогосподарської продукції — це не лише питання якості врожаю, а стратегічний компонент продовольчої безпеки держави. В умовах глобалізації ринку, зростання вимог до міжнародних стандартів і кліматичних змін, які сприяють поширенню шкідників, роль державного нагляду та сучасних методів моніторингу набуває особливої ваги.
На території Львівської області функціонує чимало складських приміщень для зберігання зернових культур, значна частина яких орієнтована на експорт. Саме тому дотримання фітосанітарних вимог — ключова передумова збереження репутації української агропродукції на міжнародному ринку.
Відповідно до Плану фітосанітарного моніторингу на 2025 рік, на Львівщині здійснюються обстеження приміщень для зберігання зерна, фруктів, овочів, насіння та дерев’яного пакування. Основна мета цих заходів — виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів (РШО) та недопущення їх поширення. Станом на сьогодні фітосанітарний моніторинг охопив загальну площу 26 770 м².
Під час обстежень державні фітосанітарні інспектори проводять візуальний контроль, а також застосовують харчові принади й феромонні пастки. Це дозволяє оперативно виявляти потенційно небезпечні організми, оцінювати фітосанітарний стан об’єктів та вживати заходів щодо недопущення розповсюдження шкідників.
Такі заходи є необхідними для:
- забезпечення фітосанітарної безпеки продукції;
- запобігання втратам через зараження шкідниками;
- дотримання вимог міжнародних стандартів при експорті.
Чому боротьба з комірними шкідниками є критично важливою?
Зберігання зерна — ключовий етап аграрного ланцюга «від поля до столу». У цей період особливо актуальною стає проблема комірних шкідників — комах, кліщів тощо, які активно розмножуються в умовах зерносховищ. Їхня присутність може спричинити суттєві втрати врожаю, зниження якості продукції та загрожувати продовольчій стабільності регіону.
Своєчасна профілактика та ефективний контроль — основа збереження якості зернових запасів. Це дозволяє не лише захистити врожай, а й гарантувати стабільність та безпеку продовольчих ресурсів.
Основні методи боротьби з комірними шкідниками
- Санітарно-гігієнічні заходи. Регулярне прибирання та дезінфекція складських приміщень є основою профілактики. Видалення залишків зерна, пилу та органічних відходів зменшує ризик появи місць розмноження шкідників.
- Контроль температури та вологості. Оптимальний мікроклімат у зерносховищах — ще один важливий чинник. Надмірна вологість і висока температура створюють сприятливі умови для розвитку шкідників. Саме тому необхідно постійно контролювати ці параметри за допомогою вентиляційних систем, сушіння та температурного моніторингу.
Фітосанітарний моніторинг — це багаторівнева система контролю, яка спрямована на збереження якості продукції, підтримку продовольчої безпеки та конкурентоспроможності українських аграрних товарів на світовому ринку.
Комплексна робота державних інспекторів, розвиток сучасної інфраструктури, впровадження інноваційних технологій — усе це сприяє сталому розвитку аграрного сектору, захищає інтереси виробників і споживачів та забезпечує високу якість вітчизняного врожаю.
Для отримання більш детальної інформації або для організації фітосанітарних обстежень слід звертатися до Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Львівщини:
- м. Львів, вул. Замарстинівська, 49;
- тел. 252-02-08, 231-81-06.
