Випадки захворювання черевним тифом серед населення Львівської області не реєструвалися. Звернень та госпіталізацій осіб з підозрою на захворювання черевним тифом не було.
Епідситуація на території Львівської області благополучна.
Черевний тиф викликається бактерією Salmonella typhi. Черевнотифозними паличка здатна зберігати життєздатність у навколишньому середовищі до декількох місяців, деякі харчові продукти є сприятливим середовищем для її розмноження (молоко, сир, м’ясо, фарш). Мікроорганізми легко переносять заморожування, кип’ятіння та хімічні дезінфектанти діють на них згубно.
Резервуаром і джерелом черевного тифу є хвора людина і носій інфекції. . У разі формування хронічного носійства людина може виділяти збудника протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих. Особливо небезпечними є бактеріоносії ‚ які працюють на підприємствах громадського харчування‚ харчової промисловості‚ в лікувальних та дитячих установак.
Виділення збудника відбувається з сечею і калом. Шлях зараження – водний ‚ харчовий та контактно- побутовий. Інфікування відбувається при вживанні води із забруднених фекаліями джерел, харчових продуктів, недостатньо оброблених термічно. У поширенні черевного тифу беруть участь мухи, які переносять на лапках мікрочастинки фекалій. Пік захворюваності відзначається в літньо-осінній період.
Загальна профілактика черевного тифу полягає в дотримання санітарно-гігієнічних нормативів щодо забору води для використання в побуті і зрошення сільськогосподарських угідь, контролі над санітарним режимом підприємств харчової промисловості та громадського харчування, над умовами транспортування і зберігання харчових продуктів. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання особистої гігієни та гігієни харчування, ретельне Миття вживаються в сирому вигляді фруктів і овочів, достатня термічна обробка м’ясних продуктів, пастеризації молока.
З метою специфічної профілактики (за епідеміологічними показниками у віці після 7 років) використовуються вакцини.
