gov-ua
Головне управління
Держпродспоживслужби у Львівській області

ліцензійні умови провадження господарської діяльності з ветеринарної практики


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з
питань регуляторної політики та
підприємництва і Міністерства
аграрної політики України
02.07.2001 р. N 94/186

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 липня 2001 р.
за N 599/5790

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
провадження господарської діяльності з
ветеринарної практики

1. Загальні положення
1.1. Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів
України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ), "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ), інших актів законодавства.
Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб'єктів
господарської діяльності, що зареєстровані у встановленому
законодавством порядку як юридичні особи незалежно від їх
організаційно-правової форми та форм власності що ведуть
господарську діяльність з ветеринарної практики, а також на
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють діяльність у зазначеній галузі.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) ветеринарна
практика як вид господарської діяльності підлягає ліцензуванню.
1.2. Ветеринарна практика - вид господарської діяльності із
здійснення діагностичної, профілактичної, оздоровчої, лікувальної
роботи у тваринництві, ветеринарно-санітарної експертизи
тваринницької та рослинної продукції або з надання інших
ветеринарних послуг.
1.3. Ліцензія на здійснення ветеринарної практики - документ
державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження
господарської діяльності з ветеринарної практики протягом
визначеного строку та за умови виконання ним Ліцензійних умов.
1.4. Ліцензування провадження господарської діяльності з
ветеринарної практики проводиться Державним департаментом
ветеринарної медицини.
Державний департамент ветеринарної медицини відповідно статті
6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" ( 1775-14 ) делегує повноваження, передбачені цією
статтею, своїм структурним територіальним підрозділам:
Республіканському управлінню ветеринарної медицини АР Крим,
управлінням державної ветеринарної медицини обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій.
2. Ліцензійні умови провадження господарської
діяльності з ветеринарної практики
2.1. Загальноорганізаційні умови
2.1.1. При здійсненні господарської діяльності з ветеринарної
практики ліцензіат повинен дотримуватись вимог:
1) законів України:
"Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 );
"Про захист прав споживачів" ( 1023-12 );
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
( 1775-14 );
"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 );
"Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР );
2) постанови Кабінету Міністрів України, що регулює
діяльність, пов'язану із ветеринарною практикою, від 8 червня 2001
року N 641 ( 641-2001-п ) "Деякі питання Державного департаменту
ветеринарної медицини".
2.1.2. Ветеринарна практика здійснюється суб'єктами
господарювання на підставі ліцензії на здійснення господарської
діяльності з ветеринарної практики за умови виконання ними
кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог,
установлених цими Ліцензійними умовами.
2.1.3. Господарська діяльність з ветеринарної практики
здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії та за
наявності:
відповідної матеріально-технічної бази: лікарні ветеринарної
медицини, амбулаторії, клініки, пункту, пункту швидкої допомоги
ветеринарної медицини, інших приміщень, що відповідають санітарним
нормам і правилам;
нормативно-технічної і нормативно-правової документації,
встановленої діючими нормативно-правовими актами.
2.2. Вимоги до суб'єктів господарювання, що
здійснюють ветеринарну практику
2.2.1. Ветеринарною практикою можуть займатись особи, які
мають відповідну освіту і відповідають кваліфікаційним вимогам.
Відповідність кваліфікаційним вимогам засвідчується:
1) дипломом державного зразка про ветеринарну освіту;
2) свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації
(спеціалісти ветеринарної медицини не рідше одного разу на 5 років
повинні проходити підвищення кваліфікації).
2.2.2. Суб'єкти господарювання при здійсненні господарської
діяльності з ветеринарної практики у своїй роботі повинні:
здійснювати в зоні обслуговування профілактичну, лікувальну,
діагностичну роботу, протиепізоотичні заходи, погоджуючи їх з
головним державним інспектором ветеринарної медицини району
(міста), інформувати його про виникнення хвороб тварин у зоні
обслуговування;
вести облік захворюваності і падежу тварин, профілактичних та
інших ветеринарних заходів, а також подавати встановлену
ветеринарну звітність за формами, затвердженими наказом Державного
комітету статистики України від 27.10.2000 N 342 "Про затвердження
форм державної статистичної звітності ветеринарної служби";
видавати довідки про тварин чи тваринницьку продукцію, які
перебувають у зоні обслуговування, для реалізації за дозволом
головного державного інспектора ветеринарної медицини району,
міста .
2.2.3. Для проведення лабораторно-клінічних (вірусологічних,
бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних,
гістологічних, паразитологічних, радіологічних та інших)
досліджень, з метою діагностики хвороб тварин суб'єкт
господарської діяльності за власним вибором укладає угоду з однією
з державних лабораторій ветеринарної медицини (районною, міською,
обласною, міжобласною, зональною, республіканскою Автономної
Республіки Крим, Центральною або іншою акредитованою
лабораторією).

Заступник начальника Головного
управління - начальник управління
ліцензування О.Б.Іванченко

Голова Державного
департаменту ветеринарної
медицини П.І.Вербицький

Державні сайти України