Основною метою комерційної реклами, яка є найпоширенішим видом реклами, є привернення уваги споживачів, виклик інтересу до рекламованої продукції чи послуги та, як наслідок, вибір споживача на користь прорекламованого продукту. Саме тому реклама майорить яскравими зображеннями та закликами на вулиці, в транспорті, в приміщеннях закладів торгівлі, в друкованих виданнях, на радіо та телебаченні, в мережі інтернет тощо. Серед такого рекламного розмаїття споживачеві часто важко зробити правильний вибір на користь того чи іншого рекламованого продукту чи послуги. Трапляються випадки, коли звичайні споживачі потерпають від недобросовісної реклами, яка, на жаль, зустрічається в рекламному просторі.
Відповідно до статті 1 Закону “Про рекламу” недобросовісна реклама – це реклама, що вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Приховування правдивої інформації про товар чи послугу, що рекламується, або ж відверта брехня, є звичними методами недобросовісної реклами. У випадку, коли рекламодавцем поширюються неточні, неправдиві або ж неповні відомості про товар чи послугу, вибір споживача на користь рекламованого продукту не може бути об’єктивним, а така реклама вважається недобросовісною. Недобросовісна реклама часто вводить споживача в оману, дискредитує конкурентів та порушує етичні норми.
Для того, щоб не зазнати шкоди від недобросовісної реклами, необхідно вивчати та перевіряти інформацію про рекламований продукт та рекламодавця, аналізувати відгуки споживачів, уважно переглядати зміст реклами, метод та місце її розповсюдження.
Відповідно до статті 10 Закону “Про рекламу» недобросовісна реклама є заборонена і відповідальність за неї несе винна особа.