Зміни до законодавчих актів України, що регулюють відносини у сфері охорони прав на сорти рослин внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу» № 2763-IX від 16.11.2022. Розглянемо зміни до Закону України “Про охорону прав на сорти рослин”.
Закон сприяє гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері охорони прав на сорти рослин, спрощує реєстрацію сортів рослин, які вже зареєстровані в країнах ЄС. Внесені зміни щодо визначення термінів: автор сорту, батьківські компоненти, використання сорту, Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, об’єкт заявки на сорт, селекціонер та сорт рослин. Внесені визначення нових термінів: авторська винагорода; база даних сортів; база даних Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин; виробництво, відтворення та/або доведення до кондиції з метою розмноження; пропонування до продажу, продаж та/або інший комерційний обіг; вивезення за межі митної території України або ввезення на митну територію України, а також зберігання для будь-якої із зазначених цілей; договірна сторона Конвенції; державна реєстрація прав на сорт; державна реєстрація сорту; Державний реєстр патентів на сорти рослин; експертний висновок за заявкою на сорт; заявник ; офіційний зразок; офіційні джерела інформації про заявки на сорт та сорти рослин; підтримувач сорту; посадковий матеріал; представник; Реєстр заявок та Реєстр представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин.
Статтю 3, 3¹ цього Закону викладено в новій редакції, так суб’єктами прав щодо сорту є: автор; селекціонер; інші особи, які набули права на сорт за законом або правочином.
До статті 5 Закону внесені уточнення, а саме: іноземні особи та особи без громадянства набувають прав на сорт та користуються охороною таких прав відповідно до цього Закону нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, прямо передбачених цим Законом, іншими законодавчими актами України або міжнародними договорами України”.
У частині першій статті 6: абзац шостий викладено в новій редакції: визначає порядок ведення Реєстру заявок, Реєстру патентів, Реєстру сортів, Реєстру представників;
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту: визначає розмір та порядок сплати зборів за дії, пов’язані із забезпеченням виконання повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин”.
Абзаци четвертий і шостий частини першої статті 7 щодо повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин (Контролюючий орган) викладено в такій редакції: Контролюючий орган організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині охорони прав на сорти рослин за розглядом заявки на сорт і проведенням кваліфікаційної експертизи сорту”; дотриманням прав, передбачених цим Законом.
Статті 8 і 9 Закону щодо повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони прав на сорти рослин (Компетентного органу) і уповноваження підприємств, установ, організацій на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин викладено в новій редакції.
Розділ I Закону доповнено статтею 91 «База даних сортів та реєстри». Порядок ведення та адміністрування бази даних сортів, реєстрів, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України”.
Пункт 1 ст.15 Закону викладено в такій редакції : «права інтелектуальної власності на сорт набуваються в Україні шляхом подання і розгляду заявки на сорт, ухвалення назви сорту, встановлення новизни сорту, проведення кваліфікаційної експертизи сорту та державної реєстрації прав на сорт. Майнове право на поширення сорту набувається в Україні шляхом подання і розгляду заявки на сорт, ухвалення назви сорту, а у випадках, передбачених цим Законом, – проведення кваліфікаційної експертизи сорту та державної реєстрації сорту».
Стаття 16 Закону тепер визначає «Право селекціонера». Внесено зміни до статті 17, 18, 19, 19¹ Закону щодо права автора сорту, відтепер будь-яка особа може подати заявку на сорт і набути права підтримувача сорту, якщо такий сорт є сортом суспільного надбання або загальнопоширеним сортом.
Стаття 20 Закону визначає механізм електронної подачі заявки на сорт.
Стаття 21 Закону – скорочено строки розгляду документів заявки на сорт рослин.
Стаття 25 Закону замінена на «Експертиза заявки» та вводиться поняття розгляд заявки на сорт та порядок її проведення, який встановленому цим Законом та затверджений Компетентним органом.
Статтю 27 Закону викладено в новій редакції: «Кваліфікаційна експертиза сорту». Кваліфікаційна експертиза сорту має статус науково-технічної експертизи і передбачає проведення комплексу досліджень сорту, необхідних для підготовки експертного висновку. Кваліфікаційна експертиза сорту передбачає проведення досліджень на відмінність, однорідність та стабільність сорту відповідно до частин шостої, сьомої і восьмої статті 11 цього Закону, а також у передбачених цим Законом випадках – експертизи на придатність сорту для поширення відповідно до статей 14 і 29 цього Закону. Кваліфікаційна експертиза сорту розпочинається після сплати збору за її проведення та за наявності в експертного закладу дослідних зразків сорту та офіційного зразка. Розмір і порядок сплати збору встановлюються Кабінетом Міністрів України. Сплата зборів здійснюється за дослідження, які фактично проводяться експертним закладом. Порядок проведення до реєстраційного сортовивчення, у тому числі надання дослідних зразків сорту, встановлюється Компетентним органом. Встановлено підзвітність суб’єктів, які залучені Компетентним органом у механізмі виконання функцій експертизи заявки, умови взаємодії з заявниками, та відповідальність суб’єктів виконання експертизи.
Стаття 29 Закону зазнала змін в частині щодо експертизи на придатність сорту для поширення. Ввезення в Україну дослідних зразків сорту, призначених для проведення кваліфікаційної експертизи сорту, здійснюється на підставі повідомлення про прийняття заявки на сорт до розгляду, ввезення дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка, виданого Компетентним органом.
У Статті 30 Закону внесені уточнення щодо строку надсилання Компетентним органом копії заперечення заявнику – так, тепер він становить протягом 10 днів з дати його отримання.
Статті 33-35 Закону викладено в новій редакції. Встановлено чіткі строки прийняття рішення щодо державної реєстрації прав на сорт, внесення сорту до реєстрів та видачі охоронних документів.
Назву розділу IV викладено в новій редакції: “ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СОРТОМ” та назви статей 37 і 38 Закону викладено в новій редакції. В статті 38 Закону передбачено хто може бути суб’єктами права на поширення сорту; дії щодо посадкового матеріалу сорту передбачає право на поширення сорту; зазначено за яких умов батьківські компоненти можуть поширюватися в Україні. Пункт 6 статті зазначає, що: сорти овочевих культур, заявки на які подані до Компетентного органу з метою державної реєстрації сорту, можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту, за умови отримання погодження, виданого Компетентним органом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням певних вимог наведених в статті.
Статті 40-42, 48, 50 і 50-1, 54 Закону викладено в новій редакції та назву розділу V викласти в такій редакції: “Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, майнового права на поширення сорту та визнання їх нечинними “.
Стаття 41 Закону – змінено строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин (п.2 б). та внесено п. 4, яким зазначено, що строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути подовжений, але не більше ніж на п’ять років.
Стаття 42 Закону – змінено терміни сплати збору за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та підтримання чинності майнового права на поширення сорту. Розмір та порядок сплати зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 54 Закону – до спорів, що вирішуються в судовому порядку віднесено порушення права на сорт і назви сорту.
