Часто громадяни легковажно ставляться до товарного чека, викидаючи його одразу після покупки. Це може мати негативні наслідки, адже при виявленні недоліків товару споживач втрачає можливість законно довести факт купівлі та захистити свої права. Товарний чек є ключовим документом, що підтверджує угоду між покупцем і продавцем.
Найчастіше громадяни не повертають неякісний товар продавцеві через легковажне ставлення до товарного чеку, який споживач викидає, тільки-но залишивши торговельну точку.
Яким законом регламентуються права громадян, які купують продукцію на споживчому ринку країни?
Перед здійсненням будь-якої покупки, особливо дороговартісної, необхідно заздалегідь ознайомитися зі своїми законними правами та вжити необхідних заходів для запобігання можливим проблемам і споживчим конфліктам. Знання своїх прав та вміння ними користуватися є запорукою захисту ваших інтересів.
Захист прав споживачів забезпечується Законом України “Про захист прав споживачів” у редакції від 01.12.2005 року. Цей закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форм власності, а також встановлює права споживачів. У разі придбання неякісного товару або товару належної якості, що не відповідає вашим вимогам (не підійшов за розміром, кольором тощо) згідно з чинним законодавством України ви маєте право обміняти або повернути товар продавцю, хоча зробити це не так вже й легко. Згідно з п. 11. ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” “…вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу”.
Одна з найважливіших порад для споживачів – завжди необхідно зберігати товарний (касовий чек) та інші документи, що опосередковано можуть підтвердити факт купівлі-продажу.
Які документи підтверджують факт покупки?
Це можуть бути договори, квитанції, чеки, жетони, акти виконаних робіт. Також бажано зберігати свідоцтва суб’єктів підприємницької діяльності, правила (наприклад, правила страхової діяльності), рекламні обіцянки в газетах, буклетах, фотографії, відеокадри, запис на диктофоні, медичні документи, рецепти тощо. З документів, що їх ви маєте у паперовому вигляді, слід обов’язково зробити ксерокопії. Чим більше буде у вас таких документальних доказів, тим більше шансів на успіх матимете для відстоювання своїх прав споживача у разі їх порушення.
Чеки на ринку – це не міф!
Поширена серед споживачів помилкова думка, нав’язана деякими продавцями, полягає в тому, що чек можна отримати лише в магазині, а на ринку касових апаратів немає. Закон України “Про захист прав споживачів” поширюється на всі підприємства роздрібної торгівлі, незалежно від форми власності та місця здійснення торгівлі. На ринку продавець зобов’язаний на вимогу споживача виписати товарний чек встановленого зразка.
Що робити, якщо продавець ігнорує вимогу споживача надати чек?
У разі відмови у видачі чека слід звернутися до адміністрації ринку для відновлення своїх прав, а у разі ігнорування – до територіального органу з питань захисту прав споживачів з письмовою скаргою. Важливо знати, яку інформацію повинен містити товарний чек. Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю і містить номер або найменування торговельного підприємства, назву та ґатунок товару, його ціну, дату продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис. У товарному чеку може міститися й інша інформація: термін доставки великогабаритних товарів, особливі умови тощо. Наприклад, у разі придбання товару на розпродажах, за зниженими цінами, якщо товар містить певні недоліки, що зумовили зменшення його ціни, обов’язково потрібно зазначити у товарному чеку вказаний недолік. Це дозволить вам пред’явити претензії продавцю при виявленні у товарі інших недоліків, не передбачених умовами договору купівлі-продажу.
Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.
