В минулому році на різних водоймищах області зафіксовано кілька випадків масової загибелі риби, в тому числі і від зимової задухи – асфіксії. Наймасштабніша загибель спостерігалась в ріці Дністер на території села Заліски Жидачівського району.
Саме «спостерігалась» після факту загибелі, тому що природоохоронними та іншими зацікавленими службами не проводяться своєчасні заходи по попередженню цього досить розповсюдженого явища – не розчищаються русла річок, озер, заплав, берегові та прибережні зони їх від зайвої рослинності, побутового сміття. Після повенів в ріки у великій кількості потрапляють цілі дерева з коріннями, частини парканів, будівель тощо. Крім органіки у воду поступають різноманітні хімічні речовини і їх сполуки, міндобрива, гербіциди з сільгоспугідь, стічні води промислових, побутово – комунальних, харчових підприємств, тваринницьких ферм, тощо. Усе це збільшує нагромадження донних відкладів і погіршує гідрохімічний режим води.
Відомо, що рибам та іншим організмам для повноцінної життєдіяльності потрібен кисень. Вже майже усі водоймища вкрито кригою різної товщини. На закритих непроточних водоймах товщина більша. Таким чином, головне поступлення у воду кисню з атмосфери припинено і з кожним днем кількість цього цінного газу зменшується.
Якщо влітку завдяки сонячним променям відбувається фотосинтез, що сприяє розвитку зелених водоростей, які продукують кисень, то взимку втрачається і це джерело.
Починається прогресуюче відмирання водоростей, зоопланктону, гнилісне розкладання їх з вивільненням аміаку, сірководню, метану, індолу та інших шкідливих газів, тобто погіршується гідрохімічний режим . цей процес підсилюється і за рахунок вказаного вище захаращення водоймищ.
Взимку риба весь час проводить в пошуках ділянок з вмістом розчиненого кисню. Спочатку це прибережна зона з підводною і береговою рослинністю – очерет, трава, кущі. Після промерзання берегової смуги до дна риба переміщується на зимувальні ями ще й тому, що із збільшенням товщини криги зменшується відстань між поверхнею води і нижньої сторони льоду, а разом з цим кисневої подушки.
В зимувальні ями, особливо на річках, течією заноситься намул з великою кількістю органічних речовин. Риба і тут не знаходить достатньої кількості кисню і, якщо ще має енергію, виходить з ям. Деякі власники саморобних присадибних ставків, де єдине водопостачання – підземне джерело, тішаться що їм не треба турбуватися про аерацію води. В дійсності ж у воді підземних джерел немає розчиненого кисню.
Риба, ослаблена незадовільним газообміном, виснажена. Крім того від низької температури води відбувається охолодження протоплазми клітин, що призводить до зниження реактивності живого білка та порушення обміну речовин.
Найбільше потерпає від замору риба водойм з незадовільним гідрохімічним складом води, виснажена відсутністю належної кількості корму та риба з хронічними захворюваннями.
Ослаблена риба втрачає координацію рухів, її зносить вниз по течії, де вона під берегами чи в корчах гине.
Не чекаючи подібних явищ, для поліпшення кисневого режиму на протязі зими треба робити наступне – прорубування ополонок. Не аби яку користь можуть принести рибалки – аматори. Щоб спіймати на мормишку кілька окунців чи плотиць рибалка свердлить кілька десятків ополонок. Це хай врахують власники орендованих чи приватизованих ставків, які або не допускають рибалок на ставок, або ж вимагають надмірну плату за вхід.
Використовувати компресори різних систем, перекачувати воду з однієї ополонки в другу, виставляти рослинні сніпки, засипати ополонки різним пористим матеріалом, та інше.
З другої половини лютого – на початку березня найінтенсивніше відбувається процес гниття водоростей та іншої органіки, відчуваються ознаки замору – неприємний запах від води, поява біля ополонок дрібних водних комах та їх личинок, частин відгнившої органіки.
В цей скрутний період рибам ще можуть надати посильну допомогу всі користувачі водойм, сільські, селищні та міські ради, орендарі земель водного фонду, природоохоронні органи, рибоохорона, громадські організації, тощо.
Колесніков Олег Іванович
Завідувач відділу паразитології
Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини
