Новини

Про спалах гострої кишкової інфекції серед відпочиваючих в готельному комплексі «Перлина Карпат» в смт. Славське Сколівського району

17.01.2019

Згідно термінового повідомлення  КЗ ЛОР «Львівський обласний  центр екстренної медичної допомоги медицини катастроф», 13.01.18 р. в готельному комплексі «Перлина Карпат» ТзОВ «Резорт Перлина Карпат» в смт. Славське Сколівського району вул. І.Франка,43Б за медичною допомогою звернулося 11 дорослих осіб. Усім встановлений первинний діагноз – гостра кишкова інфекція. Спільними симптомами у постраждалих були підвищення температури тіла до 38 градусів, блювота, нудота, діарея, болі в животі. Останні від госпіталізації відмовились та  виїхали з готельного комплексу за місцем проживання (м. Київ, Київська обл., Черкаська обл, та м. Баку). Начальникам структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби відповідних територій  скеровані листи щодо організації амбулаторного спостереження за постраждалими.

Епідрозслідуванням встановлено, що група в кількості 41особи  проводила корпоратив ІТ-компанії.  Харчувались протягом 11.01.2019р.-12.01.2019 р. в закладі (сніданки та  банкет-вечері), обіди – за межами закладу.

З метою встановлення причин та умов виникнення спалаху, фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області проведено позапланову перевірку ресторану готельного комплексу, який знаходиться в оренді ФОП Романишака Н.Б. з відбором проб продуктів, води, змивів з об’єктів довкілля. Проведено раптове обстеження персоналу. На даний час проводиться комплекс протиепідемічних заходів по локалізації спалаху.

Ситуація перебуває на контролі Держпродспоживслужби Львівської області.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області відбувся семінар-нарада

17.01.2019

17 січня 2019 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області (далі – Головне управління) відбувся семінар-нарада на тему: «Попередження та ліквідація хвороб, та отруєнь бджіл» за участі т.в.о  директора  департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Гончаренко Л.В., віце-президента спілки пасічників України Дмитрука В.А., керівників структурних підрозділів в районах та містах Львівської області, керівників сільськогосподарських підприємств та голови товариств пасічників Львівської області. Відкрив нараду начальник Головного управління, Баркит Євгеній Євгенович.

Під час наради заслухано та обговорено питання щодо організаційної діяльності спілки пасічників України в сфері реєстрації пасік та боротьби з отруєнням бджіл, підтримки галузі бджільництва Львівської області за рахунок коштів державного та обласного бюджетів, аналізу ветеринарних заходів проведених на пасіках Львівщини в 2018 році, реєстрації пасік відповідно до вимог чинного законодавства України. Окрім цього, було наголошено на неухильному дотриманні основних вимог санітарного законодавства щодо безпечного застосування пестицидів та агрохімікатів в агропромисловому секторі.

Уряд затвердив порядок та критерії уповноваження акредитованих лабораторій

16.01.2019

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”, Уряд прийняв постанову №10 від 10.01.2019 року “Про затвердження Порядку та критеріїв уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референc-лабораторій, та Порядку перевірки дотримання уповноваженими акредитованими лабораторіями, у тому числі референс-лабораторіями, критеріїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження”.

Даний документ прийнято з метою визначення та регулювання механізму уповноваження акредитованих лабораторій на проведення лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю та позбавлення такого уповноваження. Це дозволить забезпечити максимально можливу участь акредитованих лабораторій у державному контролі, а також об’єктивність відповідних результатів лабораторних досліджень.

 

Уряд затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення

04.01.2019

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1164 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, є:

вид діяльності, що проваджується суб’єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;

провадження діяльності, що може мати шкідливий вплив на середовище життєдіяльності та здоров’я людини;

провадження діяльності, пов’язаної з обслуговуванням населення;

виникнення гострих кишкових захворювань, спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, отруєнь, неінфекційних захворювань, смерті людини, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання;

порушення вимог санітарного законодавства, наявність відхилень від гігієнічних нормативів за результатами лабораторно-інструментальних досліджень, проведених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), випуск неякісної, небезпечної продукції;

виконання постанов, розпоряджень, висновків, приписів органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень санітарного законодавства;

наявність обґрунтованих звернень та скарг щодо порушень суб’єктом господарювання вимог санітарного законодавства.

В постанові чітко визначені ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

ЕХІНОКОКОЗ ТВАРИН ЯК ЗАГРОЗА ЗДОРОВ`Ю ЛЮДИНИ

13.12.2018

За даними ВООЗ більш 4 млрд. чоловік на Землі страждають від паразитів. Така масова зараженість пояснюється недооціненістю проблеми, недостатньою обізнаністю населення, неефективною діагностикою та лікуванням хворих. Внаслідок глистної інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюваннм. Одним з найбільш небезпечних для людини гельмінтозів є ехінококоз.

Ехінококоз – тяжке, хронічне паразитарне захворювання, за якого у печінці, легенях та інших органах утворюються кісти. Збудником даного захворювання є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим хазяїном є домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).

Як відбувається зараження?

Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою – яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду. Ураження собаки відбувається при поїданні нею вибракуваних при забої худоби органів з ехінококовими міхурами, на бойнях, забійних майданчиках, м`ясо переробних підприємствах, фермах, при подвірному забої худоби. Нерідко собаки заражаються ехінококами при поїданні трупів загиблих тварин і м`ясних конфіскатів, безвідповідально викинутих у природні балки, рови, траншеї, вириті бульдозерами або на поля чи в лісосмуги.

Також занесення паразита в організм людини може відбуватися при догляді за вівцями (в густій довгій вовні наявна велика кількість яєць ехінокока, оскільки вівці, лягаючи на землю, забруднюють її фекаліями), споживанні сирих овочів, забруднених фекаліями собак. Значна кількість зараження людей ехінококозом відзначається серед продавців м’яса, працівників тваринницьких ферм, шкірників, робітників боєнь, у яких бувають забруднені руки яйцями паразита внаслідок контакту з тваринами.

У чому полягає небезпека зараження та які прояви захворювання?

Важливими загальними симптомами ехінококозу у людини є періодичний розвиток алергічної реакції (кропив’янка, свербіння тощо). Для ехінококозу, як, втім, і для інших глистових захворювань, характерна еозинофілія, що досягає 10-25%. Попадання у кров значної кількості вмісту ехінококового пухиря може призвести до анафілактичного шоку.

Ехінокок у людини частіше локалізується в печінці (45-85%) і легенях (10%). При ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль в правому підребер’ї або надчеревній ділянці. Клінічні прояви виникають, коли ехінококові пухирі вже досягають значних розмірів. Дуже небезпечні ускладнення при розриві пухиря або його нагноєння: відбувається обсіменіння черевної порожнини і розвитку в ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту.

При ехінококозі легень є відчуття здавлювання в грудях, сухий і тривалий кашель, кровохаркання, задишка. Пізніше спостерігаються випинання відповідної половини грудної клітки, зміщення сусідніх органів.

При ураженні ехінококом головного мозку є головний біль, запаморочення, блювота. Можливі паралічі, парези, психічні розлади, судомні напади. У випадках ехінококозу селезінки, нирок, кісток, м’язів переважають симптоми, що імітують процес розвитку пухлини.

Як діагностувати?

З інструментальних методів діагностики застосовують рентгенологічне обстеження, радіоізотопне і ультразвукове дослідження печінки, лапароскопію. При ехінококозі легень рентгенологічно виявляють кулясту тінь від ехінокока, яка лежить у незміненій легеневій тканині.

Яке лікування при ехінококозі?

У випадку консервативного лікування використовують празиквантел. Однак, найчастіше при виявленні ехінококозу у людини вдаються до видалення ехінокока з організму оперативним шляхом. Хворі з ускладненими формами ехінококозу потребують комплексної патогенетичної терапії і дієти.

Як можна попередити захворювання?

Людина може виявити, що у неї є хворою свиня чи велика рогата худоба, лише після забою, коли на легенях чи печінці тварин знаходить пухирчики, наповнені рідиною. Ці органи не можна ні в якому разі згодовувати собаці.

Споживання органів забитих сільськогосподарських тварин, які не перевірені ветеринарною службою, є небезпечним для здоров’я людини і домашніх тварин! Уражені ехінококом відходи забою сільськогосподарських тварин слід знищувати.

З метою попередження зараження людини слід мити руки після контакту з собаками, а також іншими тваринами; не допускати їх до їжі та посуду людини.

Осередками ураження собак, як дефінітивних живителів є м`ясні відходи забійних майданчиків, конфіскати боєнь, кухонь, уражені внутрішні органи подвірно забитих тварин. Зважаючи на ці фактори, необхідно повсюдно проводити роз`яснювальну роботу як серед населення, так і серед працівників тваринницьких ферм.

Важливим елементом в системі заходів з профілактики ехінококозу є дегельмінтизація собак. Службових собак дегельмінтизують з грудня по квітень через кожні 45 днів, з травня по листопад – через 30 діб.

Для дегельмінтизації собак використовують:

  1. Фенасал (ніклозамід, йомезан) у дозі 0,25 г/кг, індивідуально одноразово в суміші з кормом без витримування на голодній дієті і без використання проносних препаратів.
  2. Фенасал-ареколінові брикети у дозі 0,5 г на 10 кг маси тварини після 14-16-годинної голодної дієти. Брикети подрібнюють і використовують у суміші з кормом.
  3. Бунамідин оксинафтоат у дозі 25-50 мг/кг з м’ясним фаршем дворазово з інтервалом чотири дні.
  4. Дронцит (празиквантел) у дозі 5 мг/кг з м’ясним фаршем чи іншим кормом без попередньої голодної дієти одноразово.
  5. Цетовекс – 1 мл/кг у болюсах із хліба одноразово.
  6. Сульфен у дозі 100 мг/кг з кормом.

Перераховані антигельмінтики є активними цестодоцидами. Однак вони не впливають на яйця цестод. Останні, виділені протягом 24-36 годин після застосування препарату, зберігають свою життєздатність і можуть продовжувати розвиток в організмі проміжного живителя. Таким чином, лікування собак, які не знаходяться на прив`язі, призводить до розповсюдження інвазійних елементів (яєць ехінококів) у довкіллі. Тому дегельмінтизацію слід проводити на огородженому майданчику, на якому витримують собаку протягом однієї доби після дегельмінтизації. Виділені після дегельмінтизації фекалії збирають у металевий посуд та знезаражують 10% розчином хлорного вапна (експозиція 3 години). Одночасно знезаражують майданчик тим же розчином у кількості 1 л на 1 м2, якщо майданчик має бетоноване чи тверде покриття. Грунтову ділянку майданчика знезаражують 3% розчином карботіона із розрахунку 4 л на 1 м2 площі.

12345...8910...51