Новини

Мета контролю не в тому, щоб збільшити кількість чи періодичність перевірок, і не у тому, щоб оштрафувати бізнес за виявлені порушення. Мета контролю полягає у забезпеченні споживачів нашої країни безпечною продукцією харчування. І ця мета має бути спільною як для бізнесу, так і для Держпродспоживслужби.

На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час Міжнародної агропромислової виставки та форуму з розвитку фермерства «Аgroport West Lviv 2019» у Львові. Участь у заході також взяли експерти проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», начальник ГУ Євгеній Баркит, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Ростислав Волошин.

Володимир Лапа поінформував учасників заходу про основні законодавчі зміни, які відбулися за останній період в сфері безпечності і харчових продуктів.

«Законодавство передбачає не лише обов’язок бізнесу впровадити НАССР, але й зобов’язує інспекторів здійснювати аудит цієї системи. Саме тому бізнес та службовці Держпродспоживслужби повинні дуже чітко ці вимоги розуміти і відповідати їм. Для цього організовуються тренінги, навчання та семінари із залученням експертів проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», – зауважив Голова Держпродспоживслужби.

«Наше спільне завдання – побудувати нову систему харчової безпечності, яка адаптована до європейських вимог», – підсумував Володимир Лапа.

Окрім цього, Володимир Лапа зустрівся із колективом Держпродспоживслужби Львівської області. У зустрічі взяли участь начальник Головного управління Євгеній Баркит, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Ростислав Волошин та керівники структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області.

Він нагадав, що торік завдяки виділеному фінансуванню в Україні вперше за декілька років розпочата масштабна програма з ерадикації сказу в державі, яка включає імунізацію домашніх та диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Особлива увага була приділена імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу, які є основним джерелом поширення цього захворювання. Кампанія охопила майже всю територію України. Було використано понад 6,6 млн доз антирабічної вакцини, які були розповсюджена за допомогою авіаційного транспорту.

Голова Держпродспоживслужби зазначив, що в поточному році ця кампанія буде продовжені, але саме від ефективності роботи на місцях залежить кінцевий результат.

«Ми розраховуємо, що за підсумками поточного року нам вдасться суттєво скоротити кількість випадків захворювання на сказ. Звісно, стійкий результат такої роботи буде відчутним через 3-4 роки, але саме 2019 рік повинен стати переломним, і ми на це дуже сподіваємося», – зазначив Володимир Лапа.

21 березня 2019 року у Львові відбулося офіційне відкриття Х Міжнародної виставки та аграрного форуму «Аgroport West Lviv 2019».

Розвиток агросектору – це запорука прискорення економіки та глобального лідерства України, адже вже зараз наша країна входить до переліку найбільших експортерів агропродукції у світі, а понад 300 українських виробників мають дозволи торгувати своєю продукцією у Європейському Союзі. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи аграрний форум «AGROPORT West Lviv – 2019».

Захід є ювілейним – десятим. Він зібрав понад 60 агровиробників з України та ЄС, переважно представників малого та середнього агробізнесу, і проходить у Львові на території місцевого аеропорту. Локація обрана невипадково. Агросектор – вже кілька років поспіль є рушієм економічного зростання держави, забезпечуючи 40% валютної виручки і запровадження новітніх виробничих технологій. При цьому минулого року саме Львівщина продемонструвала одні з найкращих показників розвитку місцевого АПК: «плюс» 6,1% зростання агровиробництва і зростання зарплат у секторі до 10,5 тис. грн. Обсяг капітальних інвестицій в агросферу області, передусім переробку, склав 2,5 млрд грн.

Звертаючись до учасників форуму, Глава Уряду наголосив, що підтримка АПК – один з ключових пріоритетів Уряду України. Так, в 2017-2018 роках обсяг фінансової допомоги аграріям склав 9,2 млрд грн, а цього року складе майже 6 млрд грн. Гроші направлятимуть на найбільш затребувані напрямки: тваринництво, часткову компенсацію купівлі техніки українського виробництва. Один з ключових акцентів – підтримка фермерського руху, який з часом має сформувати основу агросектору України. Вже зараз у країні налічується 33,1 тис. діючих фермерських господарств, що становить 67,6% від загальної кількості господарюючих юридичних суб’єктів зайнятих у сільському господарстві.

Уряду, за словами Володимира Гройсмана, вдалося зламати практику ігнорування малого бізнесу на селі і спрямувати фінансові, технічні, технологічні та консультаційні ресурси саме на цей сегмент виробників. Цього року цільова підтримка фермерів складе не менше 800 млн грн, ще 200 млн грн будуть направлені на кредитні програми.

«Агропромисловий комплекс – це рушійна сила нашої економіки і гарант продовольчої безпеки України і світу, – сказав Володимир Гройсман. – Наша продукція представлена у 190 країн світу, ми входимо в ТОП-7 експортерів продовольства. Але наш потенціал більший. Наше завдання: збільшувати поглиблену переробку продукції. І в найближчі роки ми будемо мати більші інвестиції в розвиток АПК, створення нових продуктів, що будуть представлені на внутрішньому та зовнішніх ринках під маркою «made in Ukraine».

Глава Уряду сказав, що обсяг капітальних інвестицій в агрокомплекс минулого року сягнув 90 млрд грн. І ця підтримка буде посилюватися – як у фінансовому плані, так і в плані допомоги просування на зовнішні ринки завдяки угодам про вільну торгівлю.

«Ми виробляємо конкурентну продукцію. Я розумію, що на наших полицях може бути продукція з усього світу, але наш обов’язок споживати українське і так зміцнювати економіку», – сказав Володимир Гройсман.

Джерело: Кабінет Міністрів України

Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), кількість людей, які захворіли на кір в Україні є найбільшою у світі за підсумками 2018 року. У повідомленні цих організацій зазначається, що найбільший приріст випадків кору у 2018 році спостерігався в Україні, Філіппінах та Бразилії. Сумарна кількість хворих на кір в Україні  була вищою, ніж у решта країн Європейського регіону, разом узятих. Показники захворюваності на кір в Україні станом на початок 2019 року майже такі ж, що фіксували у довакцинальний період 1968 року. Згідно з даними Центру громадського здоров’я  МОЗ України за січень – лютий 2019 року на кір в Україні захворіло більше 20 тисяч людей, з них більша половина – діти. Загалом з початку спалаху кору померло 31 людина. Ситуація з захворюваності на  кір загострилась з кінця 2018 року і  триває дотепер.

Кір – це гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом кору, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується гарячкою, катаральним запаленням слизових оболонок дихальних шляхів, очей та характерним етапним висипом на тілі.  Внаслідок цієї хвороби виникають серйозні ускладнення (пневмонія, отит, ларингіт, енцефаліт), що в результаті може призвести до інвалідності і навіть смерті.

ВООЗ нагадує, що кір – захворювання, заразніше ніж гарячка Ебола, туберкульоз або грип. Вірус може жити у приміщенні протягом 2-х годин після того, як інфікована людина залишила його.

На даний час ряд превентивних заходів, зокрема спецоперація з додаткової вакцинації школярів Львівщини проти кору, призвели до поступового зниження рівня захворюваності на кір.

Так, за даними ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» з початку року захворіли на кір по первинних діагнозах 4387 осіб, в т.ч. 2963 дитини, 1424 дорослих. У 2019 році за тиждень (07.03-13.03) зареєстровано 186 випадків кору, в т.ч. 139 дітей до 17р., що становить 74,7%, серед  дорослих – 47 випадків (25,3 %). За попередній тиждень (28.02-06.03) – 218 випадків. Найбільше випадків зареєстровано у віковій групі – 5-9 років. 78,4% захворівших дітей не були вакциновані проти кору.  Госпіталізовано з діагнозом   кір в інфекційні стаціонари області 104 особи ( 55,9%), у тому числі 72 дитини віком до 17 років.  Станом на 18.03.2019р. всього захворіло 43 особи, з них 29 дітей у віці до 17 років.

Найвищі показники захворюваності на кір реєструвались у  містах – Львів, Дрогобич, Червоноград, районах – Пустомитівському, Яворівському, Стрийському, Дрогобицькому та  Городоцькому.

Не зважаючи на те, що рівень захворюваності на кір дещо знижується, і надалі ця недуга продовжує забирати життя. Так, цьогоріч померла 36- річна львів’янка,  яка не була вакцинована. У Львові  19.03.2019р. від ускладень кору помер хлопчик з Мостиського району, якому ще не виповнилося трьох років.

У березні цього року на Рівненщині померла від кору 9-ти річна дівчинка. Дитина мала документи про щеплення, однак лабораторні дослідження  показали, що захисного титру антитіл проти кору у дівчинки не було. Батьки!!! Замисліться над тим, чи варто купувати довідки про фіктивні щеплення!

Ліків від кору не існує. Єдиний спосіб захистити дітей і себе – своєчасна вакцинація за календарем щеплень. Зараз використовуються безпечні та ефективні вакцини, які щороку рятували майже мільйон життів протягом останніх двох десятиліть, в т.ч.  у багатьох європейських країнах та США. Вакцинуватись за календарем і надолужити всі пропущені  щеплення  можуть безкоштовно всі діти до 18 років,  дорослі з груп ризику (військові, учасники ОСС, студенти, педагоги, медики), а також ті, хто контактував з хворим на кір. Направляють на щеплення сімейні лікарі. Усі інші дорослі, які б хотіли провести вакцинацію, можуть звертатись у приватні кабінети щеплень.

Набули чинності зміни до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ від 18 травня 2018 року № 952.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.

Змінами, зокрема, встановлено, що територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів підприємства та розширення сельбищної території.

Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об’єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

Забороняються нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об’єктів за рахунок території парків, водних акваторій тощо.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об’єктів, об’єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об’єктів постачання, розподілу, передання (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю понад 280 тис. м 3/добу встановлюються на підставі розрахунків розсіювання газів, що мають неприємний запах, місцерозташування об’єктів, рози вітрів та інших факторів, але не менше ніж 500 м.

Також до правил включено посилання на нові ДБН.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/184622_onovleno-santarn-pravila-zabudovi-naselenikh-punktv

15 березня 2019 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області відбулася нарада на тему: «Забезпечення проведення протиепізоотичних  заходів ветеринарними установами Львівської області та розвиток лабораторно – діагностичної служби» під головуванням голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки.

Участь у нараді взяли т.в.о.  директора  департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко, керівники та спеціалісти районних та міських державних лікарень ветеринарної медицини, Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини та Пустомитівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

Зі вступним словом виступили голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка та начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Євгеній Баркит.

Т.в.о.  директора  департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко проінформувала присутніх про організаційні заходи реалізації державної програми підтримки тваринництва, зокрема щодо виплат дотацій за утримання молодняка великої рогатої худоби.

Начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління, Володимир Подоляк доповів про стан виконання протиепізоотичних заходів щодо профілактики та ліквідації основних гострих інфекційних захворювань тварин, а директор Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Роман Сімонов – про основні напрямки розвитку лабораторно-діагностичної служби Львівської області.

Також, на нараді було обговорено основні вимоги чинного законодавства щодо ідентифікації сільськогосподарських тварин.