ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Існуючий ще з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів залишається джерелом розповсюдження хвороб озимих колосових культур. Враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан. За результатами фітомоніторингу посівів озимини на окремих полях спостерігається ураження рослин озимої пшениці гельмінтоспоріозом, септоріозом, кореневими гнилями, борошнистою росою, сніговою пліснявою; озимого ячменю – сітчастим гельмінтоспоріозом та іншими плямистостями. Залежно від ступеню розвитку хвороб (ЕПШ для борошнистої роси, септоріозу складає 3-5% уражених рослин за прогнозованої епіфітотії) і економічної доцільності заходу, проводять обробку посівів фунгіцидами широкого спектру дії: флексіті, к.с., 0,15-0,25 л/га, рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, фенікс, к.с., 0,5 л/га, топсін-М, з.п., 1 л/га, планриз, в.с., 1,5-2 л/га або іншими.
Перед посівом насіння ярових зернових культур необхідно знезаразити від комплексу фітопатогенів. Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння з врахуванням не лише наявних збудників на насінні, всередині насіння і в ґрунті, а й тих стресових умов, які вплинуть на рослини в полі. При виборі препаратів відповідного спектру дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння, доцільним є використання комбінованих препаратів на основі похідних оксантину і дитіокарбаматів (вітавакс 200ФФ, венцедор – для протруювання насіння зернових колосових культур та кукурудзи); фенілпіролів і триазолів (максим Стар 025 FS); стробілуринів і триазолів (сценік 80 FS); стробілуринів, триазолів і фенілпіролів (максим Форте 050 FS) та триазолів, імідазолів і бензимідазолів (вінцит Форте SС – для протруювання насіння зернових колосових культур); фенілпіролів і феніламідів (максим XL 035 FS – для протруювання насіння кукурудзи, сої, гороху, соняшника та ріпаку). Також можна застосовувати препарати з групи триазолів (кінто Дуо – для протруювання насіння зернових колосових культур). Крім хімічних препаратів, ефективно контролюють розвиток кореневих гнилей, снігової плісняви препарати біологічного походження – Пларниз БТ, в.с., тощо.
Для обробки насіннєвого і посадкового матеріалу польових культур від хвороб і шкідників використовують комбіновані препарати на основі триазолів, фенілпіролів та неонікотиноїдів (селест Топ 312,5 ES – для протруювання насіння зернових колосових культур та картоплі) та неонікотиноїдів і похідних сечовини (еместо Квантум 273,5 FS – для обробки посадкового матеріалу картоплі).
З метою токсикації сходів зернових культур застосовують препарати інсектицидної дії на основі сполук з класу неонікотиноїдів (сідопрід, гаучо Плюс 466 FS, командор Екстра), на сходах технічних культур (ріпак, соняшник) застосовують сідопрід, який використовують сумісно з препаратами фунгіцидної дії.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОЗИМОГО РІПАКУ
Напочатку березня розпочався вихід з місць зимівлі і живлення на жовтоцвітих дикоростучих рослинах жуків ріпакових стеблових прихованохоботників, ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих блішок. При зростанні температурних показників імаго шкідників мігруватимуть на посіви озимого ріпаку. Під час бутонізації ріпаку, за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу шкідливості 3-4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин; 2 колонії на 1 кв. м або 60 особин попелиць на рослину; 1-2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз./росл.) – для насіннєвого прихованохоботника проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (моспілан, РП, 0,1-0,12 л/га); фозалону (золон 35, к.е., 1,5-2 л/га), інших. За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують і при перевищенні порогу шкідливості проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною для уникнення резистентності комах до препаратів.
Уражене з осені листя озимого ріпаку збудниками пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу надалі поступово відмиратиме. Проти захворювань у весняний період на ріпаку застосовують триазольні фунгіциди (колосаль Про, м.е., 0,5-0,6 л/га; тілмор, КЕ, 0,75-0,9 л/га, або інші). Для слабких рослин і при загрозі ураження фомозом планують дворазове внесення фунгіциду з рістрегулюючим ефектом: перший раз – при активному відновленні листкової маси (висота рослин 8-11 см), а другий – через 12-14 днів (висота рослин -25 см).
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
Загалом плодові культури перезимували добре. В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6°С під час набубнявіння бруньок розпочався вихід з місць зимівлі садових довгоносиків – яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, букарки, казарки, а за t 10…14°С очікується їх масове розселення. На початку розпускання бруньок за температури повітря понад 12° залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками гусінь білана жилкуватого і золотогуза. Повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях гусінь непарного шовкопряда відроджуватиметься після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6°, а кільчастого шовкопряда – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11°С.
З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок з зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7…8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10°С відкладатиме яйця грушева листоблішка. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки, сливової і акацієвої несправжньощитівок розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7…8°С. За суми ефективних температур 130°С (від порогу розвитку 8°С) повсюдно спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7…8°С, а за 10°С виходитиме з зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12…13°С заселятимуть бутони і листки дерев.
За умов чергування вологих і сухих днів та температури повітря понад 7°С у фазу зеленого конусу повсюдно розпочнеться дозрівання псевдотецій і літ сумкоспор збудника парші яблуні. Муміфіковані плоди, які спостерігаються на дереві або під ним, слугуватимуть первинним джерелом інфікування збудником моніліозу. У фазу розпускання бруньок під час відособлення бутонів на пагонах і листках з’являтимуться ознаки ураження борошнистою росою.
Для захисту яблуневих дерев від пошкоджень фітофагами і ураження патогенами на початку розпускання бруньок проводять обприскування. Проти жуків яблуневих довгоносиків, гусені білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, молі, а також проти збудників парші, борошнистої роси, інших захворювань проводять комбіноване обприскування каліпсо, к.с., 0,2-0,5 л/га, актарою, к.с., 0,14 кг/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, пірінексом, КЕ, 2 л/га тощо з додаванням проти парші, інших хвороб контактних фунгіцидів – медян екстра, к.с., 2 л/га, терсел, в.г., 2-2,5 кг/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, дітан М-45, ЗП, 2-3 кг/га, мерпан, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, косайд, ВГ, 2-2,5 кг/га, або аналогів. Крім того, для відловлювання яблуневого квіткоїда та інших довгоносиків на основу штамбів дерев накладають клеєві пояси. У приватному секторі в фазу зеленого конусу – “мишачі вушка” для профілактики поширення шкідників проводять струшування жуків на підстилку (вранці при t 10°С, жуків змітають у воду з додаванням нафти), повторюють 3-4 рази до появи бутонів.
БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
За існуючих впродовж зимових місяців погодно-кліматичних умов на окремих посівах склалась сприятлива ситуація для загибелі мишоподібних гризунів, що відбувалось внаслідок заливання нір і ходів талими водами та рідким ґрунтом, особливо у місцях з пониженим рельєфом. Навесні поточного року ці дрібні ссавці осередково пошкоджують посіви сільськогосподарських культур. Надалі підвищена чисельність і шкідливість мишей та полівок спостерігатиметься на окремих полях озимих культур, багаторічних трав, а також на полях, які прилягають до лісосмуг, або на площах, які не оброблялись по декілька років.
За середньодобової температури повітря вище +5ºС розпочнеться розмноження гризунів та формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. Їх шкідливість і чисельність зростатимуть, що також визначатиметься швидкістю розвитку молодняка, частотою дітонародження, відсотком від загального числа самиць, які розмножуються, кількістю дитинчат в кожному виводку, ступенем виживання гризунів. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад біопрепарату бактеронциду, або хімічних препаратів на основі бродіфакуму (бродівіт, капкан), дифенацину (ратиндан), бромадіолону (бромакем), флокумафену (шторм), інших родентицидів.
При прогріванні ґрунту до 12ºС спостерігатиметься активізація і переміщення у верхні його шари дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників. Вийшовши з зимової діапаузи, повсюди існуватиме загроза пошкодження сходів ярих зернових і просапних культур. Тому для попередження пошкоджень насіння та молодих рослин ґрунтовими фітофагами перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння імідаклопридом (гаучо, даліла, койот, нупрід), тіаметоксамом (круїзер, магма), фіпронілом (космос), клотіанідином (мундус, пончо), біфентрином (семафор) тощо. За перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби вносять у рядки тефлутрин (форс, гр., 4 кг/га), фіпроніл (регент, гр., 5-10 кг/га). Для захисту розсади овочевих від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у тіаметоксамі, 250 г/кг (суспензія актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за температури 18…23оС та експозиції 1,5-2 години). За умови високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (більше 20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів використовують принадні посіви вівса або жита, насіння яких оброблено інсектицидами (висівають таке насіння при нормі витрати 20-25 кг/га).
