Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки провели фітосанітарний моніторинг агроценозів у господарствах Львівської області. Мета обстеження – своєчасне виявлення шкідників, хвороб і бур’янів, оцінка стану сільськогосподарських культур та погодних умов, що впливають на їхній розвиток.
Наприкінці квітня погодні умови були мінливими: нічна температура коливалася в межах -2…+2°C, денна — до +23…+27°C, подекуди спостерігалися приморозки на ґрунті до -4°C. Загалом третя декада квітня виявилася теплою, сухою, з надмірною кількістю сонячного сяйва (110 годин при нормі 70 годин). Середня температура ґрунту на глибині 10 см становила +15…+16°C, що сприяло розвитку ярих зернових та зернобобових культур. Водночас, недостатнє зволоження верхнього шару ґрунту створювало менш сприятливі умови для нещодавно висіяних чи висаджених культур.
На початку травня відбулася зміна погодних умов: перша половина І декади була помірно теплою, а друга — прохолодною, із денними температурами +10…+15°C та нічними до +2°C. Місцями на ґрунті фіксувалися приморозки до -2°C. Декада загалом була волога, хмарна з проясненнями, місцями — з грозовими дощами. Саме ці опади покращили вологозабезпечення орного шару ґрунту.
Існуючі гідротермічні умови сприяли активному росту бур’янів, а також розвитку хвороб та шкідників.
Спостереження за змінами динаміки розвитку шкідників та моніторинг розвитку хвороб у посівах сільськогосподарських культур проводився у господарствах Львівської області на площі 2615 га, зокрема:
- озима пшениця — 1254 га;
- озимий ріпак — 1238 га;
- озимий ячмінь — 82 га;
- кукурудза — 32 га;
- сади (яблуня) — 9 га.
Фази розвитку культур (за шкалою ВВСН):
- озима пшениця — трубкування (ВВСН 33–34);
- озимий ріпак — цвітіння (ВВСН 65);
- яра пшениця — трубкування (ВВСН 32–33);
- кукурудза — розвиток листків (ВВСН 14);
- яблуня (пізня) — кінець цвітіння (ВВСН 69).
Озима пшениця: на 48% площ виявлено ураження септоріозом (4% рослин), на 6% — піренофорозом (3% рослин), на 8% — борошнистою росою (2,6% рослин). Триває заселення посівів хлібними клопами Елія та шкідливою черепашкою — поодинокі особини на 18% площ. На 33% площ виявлено злакову п’явицю червоногруду (при заселенні 2% рослин з чисельністю 1 екземпляр). Продовжується літ злакових мух, цикад, активізується заселення попелицями.
Озимий ріпак: виявлено поодинокі особини ріпакового квіткоїда та насіннєвого прихованохоботника. Фомозом уражено 40% площ (нижні листки), переноспорозом — 5% площ.
Яблуневі сади: волога погода сприяла розвитку борошнистої роси та парші. Виявлено ураження листків нижнього ярусу плодовими довгоносиками, активне заселення дерев попелицями.
Попри незначну чисельність шкідників, зафіксовану завдяки своєчасним захисним заходам, існує потреба у подальшому регулярному моніторингу посівів. Спеціалісти рекомендують агровиробникам:
- не припиняти систематичні фітосанітарні обстеження;
- вчасно застосовувати засоби захисту рослин, особливо в умовах сприятливих для розвитку хвороб;
- звертати увагу на прогнозовану гідротермічну ситуацію для ухвалення рішень щодо обробки посівів;
- вести спостереження за новими вогнищами шкідливих організмів, зокрема на раніше уражених площах.
Збереження фітосанітарного благополуччя є запорукою сталого врожаю та екологічної безпеки регіону.
