В Україні поширені 5 підвидів борщівника, але найпоширенішим є сибірський, або борщівник Сосновського. А всього у світі є 70 видів цієї рослини, яку, крім худоби, полюбляють і бджоли. Рослину завезли для компостування на фуражний корм.
Ситуація в Україні залишається напруженою адже ця отруйна рослина активно поширюється займаючи узбіччя доріг, береги річок, необроблені землі та пасовища. Найбільші осередки на Львівщині зафіксовано на Турківщині, Старосамбірщині та Дрогобиччині.
Борщівник – холодостійка культура. Насіння проростає при 1-2°С, а сходи з’являються при 7-10°С. Витримує приморозки до 6-8°С, а взимку мінус 20-25°С без снігу і 35-40°С морозу при наявності снігового покриву. Кінець червня-початок липня – пора активного цвітіння цієї культури, на вигляд схожої на лопух. Висота білих зонтичних суцвіть сягає 3-4 метрів.
Зелена маса борщівника містить фурокумарин, а саме сік таїть у собі страшну небезпеку для людини. Потрапивши на відкриті ділянки шкіри, отруйна рідина спричиняє важкі опіки аж до некрозу поверхні шкіри. Найнебезпечніший контакт із борщівником у червні, коли він цвіте.
Заходи боротьби:
- Зрізання точки росту нижче рівня грунту (10-15 см).
- Обробка гербіцидами гліфосатної групи навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см.
- Глибока оранка землі, яку рекомендують повторювати кожні 3-4 тижні.
