Заміна будинкового лічильника не означає автоматично, що за нього повинні платити мешканці. Хто несе витрати, залежить від виду лічильника, його власника, причини заміни та умов договору на комунальні послуги.
Для лічильників тепла та води порядок фінансування визначається Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та залежить, зокрема, від обраної у будинку моделі договірних відносин.
Для побутових електролічильників законодавство передбачає, що їх періодична повірка, обслуговування та ремонт у визначених законом випадках здійснюються за рахунок оператора системи розподілу.
Важливо розрізняти повірку і заміну. Закінчення міжповірочного інтервалу саме по собі не означає, що лічильник потрібно купувати заново. Спочатку прилад може бути направлений на повірку, за результатами якої визначається його придатність.
Якщо мешканцям пропонують оплатити заміну, вони мають право вимагати:
- документ, що підтверджує необхідність заміни;
- інформацію про власника лічильника;
- результати повірки або технічного обстеження;
- розрахунок вартості робіт і обладнання;
- правову підставу, за якою саме мешканці повинні здійснити оплату.
Головне: вимога оплатити заміну будинкового лічильника повинна мати конкретне правове та документальне обґрунтування. Самого посилання на те, що лічильник встановлений у будинку, недостатньо.
