gov-ua
Головне управління
Держпродспоживслужби у Львівській області

Недобросовісна реклама: які маніпуляції варто знати споживачам

Комерційна реклама покликана привертати увагу споживачів до товарів і послуг та спонукати їх до покупки. Вона поширюється через різні канали: на вулицях, у транспорті, магазинах, друкованих виданнях, на радіо, телебаченні та в інтернеті. Однак серед великої кількості рекламних пропозицій споживачам буває складно зробити правильний вибір. До того ж деяка не завжди є добросовісною та може вводити людей в оману.

Недобросовісна реклама в Україні — це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів, завдати шкоди особам, державі чи суспільству через неточність, двозначність, перебільшення чи приховування важливої інформації.

Типові приклади недобросовісної реклами та маніпуляцій

  • Маніпуляції зі знижками та словом «до»
    • Приклад: На банері величезним шрифтом написано «Знижки до 90%!», а маленькими літерами в кутку (чи в зірочках) додано: «на окремі старі колекції, яких немає в наявності», або ж реальна знижка в 90% діє лише на один найдешевший супутній товар, тоді як на все інше вона становить 5%.
  • Розстрочка «0%» з прихованими платежами
    • Приклад: Реклама банку або магазину техніки обіцяє «Кредит / розстрочка 0%», проте під час підписання договору клієнт дізнається про обов’язкову щомісячну комісію за обслуговування картки, платне страхування життя чи одноразову комісію за видачу коштів, які значно збільшують реальну вартість покупки.
  • Непідтверджені лідерські або якісні характеристики («№ 1 в Україні», «Найкращий»)
    • Приклад: Реклама прального порошку чи косметики стверджує: «№ 1 вибір дерматологів» або «Найефективніший засіб у країні», хоча компанія не має жодних офіційних досліджень, сертифікатів чи рейтингів, які б це підтверджували.
  • Географічні та походження-маніпуляції (АМКУ часто штрафує за таке)
    • Приклад: Молочна продукція або ковбаса має назву чи оформлення «З чистих Карпат», хоча виробляється зовсім в іншій області (наприклад, на Львівщині чи в центрі України), а сировина з Карпат не використовується взагалі. Подібне вводить споживача в оману щодо походження товару.
  • «Псевдолікарі» та завищені медичні обіцянки
·        Приклад: Реклама БАДів (біологічно активних добавок) чи медичних приладів із використанням акторів у білих халатах, які презентують себе як «провідні лікарі» та обіцяють «повне вилікування від хронічних хвороб», хоча продукт не є лікарським засобом і не має доведеної клінічної ефективності.
·        Імітація чужого бренду (паразитичний маркетинг)
  • Приклад: Використання кольорової гами, шрифтів чи елементів логотипу відомого світового бренду (наприклад, під час масових поп-культурних трендів на кшталт «барбіманії») без ліцензії, що змушує покупця помилково вважати, що це офіційний продукт або колаборація.

Важливе значення має питання про те, хто несе тягар доведення правдивості реклами. Від рекламодавців потрібні докази правдивості інформації, а позивач повинен довести, що його очікування не можуть бути досягнуті. Реклама є такою, що вводить в оману, тільки тоді, коли вона стосується конкретних деталей. Можливість введення в оману існує тільки в тому випадку, якщо споживачі, яким реклама адресована, можуть піддатися на обман. Як правило, слід використовувати абстрактний критерій як вихідної позиції в цих випадках, а саме, критерій середнього споживача і його здатності до прийняття рішення.

Хто і як карає за це в Україні?

Держпродспоживслужба: Перевіряє зміст реклами. Штраф за недобросовісну/оманливу рекламу становить п’ятикратну вартість розповсюдженої реклами, а за повторне порушення протягом року — десятикратну.

Антимонопольний комітет України (АМКУ): Реагує на недобросовісну конкуренцію (коли бренд отримує перевагу завдяки брехні або маніпуляціям). Штрафи можуть сягати до 5% доходу від реалізації продукції компанії за останній звітний рік.

Державні сайти України