Алгоритм дій для запобігання отруєнню бджіл при застосуванні пестицидів на посівах сільськогосподарських культур

Юридичні та фізичні особи, які використовують засоби захисту рослин зобов’язані:

1. Завчасно до початку проведення обприскування мають попередити пасічників через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування ЗЗР, а саме: не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати:

1)     точну дату обробки;

2)     територію і культуру;

3)     назву препарату;

4)     форму і методи застосування;

5)     ступінь токсичності і строки ізоляції бджіл.

2. 2. Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст.30 ЗУ«Про бджільництво»).
3. Застосовувати у сільському господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік пестицидів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного продажу населення. (Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст.7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995 р.).
4. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів.
5. Використовувати не токсичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570,в.е., Кораген 20, КС та інші.
6. Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що відлякують бджіл та забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.
7. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат, поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
8. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).
9. Проводити обприскування наземним та авіаметодом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому – 300 м., авіооприскуванні – 1000 м. Обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту. (6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів).
10. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 ).

Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного токсикозу необхідно:

1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно, а саме: згідно статті 13 Закону України «Про бджільництво» пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом.
2. Налагодити дружні, толерантні взаємовідносин із сільськогосподарськими товаровиробниками, надати їм своїх контактні дані, повідомити про місце знаходження пасіки письмово.
3. Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать пасічнику на правах власності або користування, відповідно ст.15 Закону України «Про бджільництво.
4. При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати про це районне (міське) управління держпродспоживслужби протягом 10 днів. (Наказ Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82).
5. При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку.
6. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів, а саме:

1-й клас небезпеки – високонебезпечні (викликають загибель понад 20% бджіл).

Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км, обмеження льоту – 4-5 діб;

2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл), прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3- 4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;

3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5%

бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;

4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджід пестициди. Прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.

7. Громадським товариствам пасічників необхідно звернутися письмово у місцеві органи самоврядування про створення постійної комісії з розгляду випадків отруєння бджіл. До складу комісії запропонувати залучити депутатів місцевої ради, представників Держпродспоживслужби (спеціалістів напрямків фітосанітарної безпеки та ветеринарної медицини), представників екологічної інспекції, товариства бджолярів. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків у суді.