Державні фітосанітарні інспектори Держпродспоживслужби Львівщини розпочали моніторинг лісових та плодових насаджень, посівів сільськогосподарських культур, розсадників промислових садів, присадибних ділянок за допомогою феромонних пасток.
Феромонний моніторинг – це сучасний та ефективний метод виявлення та контролю шкідників у сільському та лісовому господарстві, який використовує спеціальні пастки, що заманюють комах за допомогою запахів, які є специфічними для певних видів. Цей метод допомагає визначати наявність та чисельність шкідників, а також прогнозувати їх появу, що дозволяє вчасно вживати заходи боротьби з ними. Пастки є екологічно безпечними, оскільки не використовують шкідливих хімікатів та не вбивають корисних комах.
Етапи проведення феромонного моніторингу:
- Підготовка: встановлюються феромонні пастки, що містять синтетичні феромони, що імітують запах шкідливих комах.
- Приваблення комах: шкідники реагують на феромони, потрапляють у пастки.
- Аналіз: спійманих комах збирають, ідентифікують і підраховують, аналізуючи чисельність та видову структуру.
- Моніторинг: на основі регулярних спостережень контролюється динаміка розвитку популяцій шкідників.
- Прогнозування: отримані дані дозволяють прогнозувати появу шкідників до настання шкідливих стадій та своєчасно планувати заходи боротьби.
Переваги феромонного моніторингу:
- Виявлення шкідників на ранніх стадіях.
- Мінімізація використання хімічних засобів захисту рослин.
- Покращене прогнозування чисельності шкідників.
- Оперативна оцінка стану здоров’я рослин і прогнозування заходів захисту.
Застосування феромонних пасток:
- Виявлення нових вогнищ шкідників і встановлення меж вогнищ зараження та задля контролю динаміки їхнього льоту.
- Створення так званого «статевого вакууму» для зниження чисельності шкідників.
- Виявлення та контроль шкідників на плодах, овочах та інших культурах.
- У лісах феромонні пастки використовуються для виявлення регульованих шкідливих організмів.
Застосування феромонного моніторингу дозволяє зменшити обсяги хімічної обробки, підвищити продуктивність праці, знизити собівартість робіт і, головне — забезпечити фітосанітарну безпеку України та дотримання міжнародних зобов’язань у торгівлі рослинною продукцією.
