Тонкі жовті або помаранчеві стебла, що обплітають рослини, можуть здаватися звичайним плетивом. Проте за такою ознакою можна розпізнати повитицю польову — небезпечний паразитичний бур’ян, який виснажує культурні й дикорослі рослини та завдає шкоди сільському господарству.
Держпродспоживслужба звертає увагу: своєчасне виявлення повитиці та недопущення її поширення допомагають захистити посіви й запобігти засміченню нових територій.
Чим небезпечна повитиця польова?
Повитиця польова (Cuscuta campestris Yunck) — однорічна рослина-паразит. Вона обвиває рослину-господаря та за допомогою спеціальних присосок — гаусторій — прикріплюється до її тканин, отримуючи воду й поживні речовини.
Повитиця польова здатна паразитувати на понад 200 видах культурних і дикорослих рослин. Серед них — люцерна, конюшина, буряк, морква, картопля та інші культури. Ураження призводить до пригнічення росту, зниження врожайності та погіршення якості сільськогосподарської продукції. За сильного ураження рослини можуть загинути.
Небезпека не обмежується полями. Осередки повитиці на узбіччях, пустирях і занедбаних ділянках можуть стати джерелом її подальшого поширення на сільськогосподарські угіддя.
Як її розпізнати?
Насамперед звертайте увагу на характерне ниткоподібне плетиво навколо стебел інших рослин. Основні ознаки повитиці польової:
- ниткоподібні жовті або помаранчеві, іноді жовто-зелені стебла, що обвивають рослину-господаря;
- відсутність листків;
- дрібні квітки, зеленувато-білі, на коротких квітконіжках зібрані у щільні клубочкоподібні суцвіття;
- утворення густих переплетень, які поступово охоплюють сусідні рослини.
Після прикріплення до рослини-господаря зв’язок повитиці з ґрунтом втрачається, і вона продовжує розвиватися за рахунок ураженої рослини.
Як повитиця польова потрапляє на нові ділянки?
Основний шлях поширення — насіння. Воно дуже дрібне, тому може залишатися непоміченим серед насіння культурних рослин. У ґрунті насіння повитиці польової здатне зберігати життєздатність до 10 років, що ускладнює ліквідацію осередків.
На нові території воно може потрапляти:
- із засміченим садивним матеріалом;
- із сіном, зеленою масою та рослинними рештками;
- з ґрунтом під час будівництва, дорожніх робіт;
- із забрудненою сільськогосподарською технікою, транспортом та інвентарем;
- із часточками ґрунту на одязі та взутті.
Саме тому важливо не лише усунути видимі ознаки ураження, а й запобігти поширенню насіння за межі осередку.
Що робити, якщо виявили підозрілі рослини?
Повідомте територіальний орган Держпродспоживслужби у вашій області для проведення обстеження та визначення подальших заходів.
До отримання рекомендацій фахівців не переміщуйте з підозрілої ділянки ґрунт, рослини та рослинні рештки. Не використовуйте уражену рослинну масу на корм тваринам або для компостування.
Видалення лише видимих ниток повитиці польової не забезпечує повного знищення рослини-паразита. Заходи мають охоплювати й уражені рослини-господарі, а спосіб їх видалення та знищення слід визначати з урахуванням рекомендацій фахівців. Особливо важливо не допустити утворення та осипання насіння.
Як запобігти поширенню?
Регулярно оглядайте посіви, присадибні ділянки, узбіччя та прилеглі території. Для сівби використовуйте перевірений садивний матеріал, вільний від насіння карантинних бур’янів. Очищуйте техніку й інвентар від ґрунту та рослинних решток перед переміщенням на інші ділянки.
Важливими складовими захисту є дотримання сівозміни, добір культур, які не є рослинами-господарями повитиці польової, та знищення бур’янів, на яких вона може розвиватися. Якщо виникає потреба в застосуванні гербіцидів, то слід використовувати дозволені відповідно до “Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” з обов’язковим дотриманням регламентів їх застосування.
Не залишайте осередки повитиці без уваги: вчасне звернення до фахівців і послідовні заходи допоможуть стримати її поширення та зберегти врожай.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак, заходів боротьби та шляхів поширення повитиці польової.
