Останній весняний місяць, травень, часто характеризується мінливістю погодних умов. Для нього притаманні властивості як весняного, так і літнього сезонів, ймовірні заморозки. За даними Гідрометцентру, стійкий перехід середньої добової температури повітря через +15°, що є кліматичним показником початку літа, відбувається зазвичай 17-23 травня. Очікувана кількість опадів на рівнині 110 мм , що близько норми. У травні поточного року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
Хлібні блішки, переважно смугаста, завершуватимуть живлення у посівах озимини, їх вища шкідливість спостерігатиметься на ярих зернових, зокрема, в місцях їх надпорогової чисельності. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг, або суцільно від комплексу шкідників. ЕПШ хлібних смугастих блішок 6 – 8 жуків/м.кв. або 300 екз. на 100 помахів сачком.
З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи(озима муха, опоміза, агроміза), з яких найпоширенішими в умовах області є шведські(вівсяна, ячмінна) та гессенська. Слід зазначити, що весняне покоління мух дуже небезпечне для ярих ячменю та пшениці, зокрема м’якої, для сходів кукурудзи. Пошкодження ними рослин обумовлює зниження продуктивної густоти посіву і сприяє кількісним втратам врожаю зерна. ЕПШ злакових мух(імаго) 30–40 мух на 100 помахів сачком або 5–10% ушкоджених стебел.
За помірно теплої і вологої погоди травня зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів. Імаго і личинки злакових попелиць (звичайна, велика, інші), цикадок (шестикрапкова, смугаста, ін.) та трипсів (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди масово розвиватимуться на озимих і ярих зернових. Живлення цих шкідників на колосових культурах викликає зменшення маси зернівки, що сприяє кількісним втратам врожаю пшениці, ячменю тощо. Окрім того, сисні фітофаги, зокрема вірофорні особини попелиць і цикадок, є небезпечні тим, що переносять вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур.
Поступово з крайових смуг хлібні клопи розселятимуться вздовж посівів колосових культур. Переліт клопів вважається завершеним коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Плодючість самки від 14 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага. В ареалі шкідника ймовірна надпорогова чисельність перезимувалого клопа, існує загроза значних пошкоджень стебел та колосків озимих і ярих зернових, що може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості, а в результаті – зменшення маси зерна. ЕПШ імаго – 2-4 клопи/м.кв, за посухи 1екз/м.кв. За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Фітосанітарна загроза маврського, австрійського, гостроголового та інших видів клопів-щитників існуватиме східних і передгірських районах, пошкодження якими негативно впливатиме на якісні і кількісні показники врожайності.
БОБОВІ КУЛЬТУРИ
Бульбочкові довгоносики(смугастий, щетинистий) за сприятливої погоди будуть переселятися на площі з бобовими культурами – горохом, викою, кормовими бобами, бобовими травами, почнеться відкладання яєць. Їхня активність буде залежати від температур та сонячного випромінювання. ЕПШ- бульбочкових довгоносиків у період сходів та 2-3 справжніх листків, або 10-15 жуків/м.кв. Горохова попелиця буде заселяти молоді пагони бобових культур, проколюючи тканини і висмоктуючи сік.
Аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі розвиватимуться на рослинах гороху за дощової погоди і температури повітря 24…28оС.
Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, платівковусих жуків, личинки підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (сліпняки, інші), попелиці. У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.). посіви сої обприскують дозволеними препаратами згідно «Переліку …».
Тепла і помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу сої, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями. Для попередження розповсюдження захворювань рослини сої, які дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих ділянок видаляють. За появи перших ознак захворювань рослин, провести захист посівів препаратами фунгіцидної дії.
В посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) у травні за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусінь підгризаючих і листогризучих совок, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусені підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. В період стеблування – бутонізація проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусені совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ
Скрізь рослини озимого ріпаку продовжать заселяти жуки ріпакового квіткоїда, насіннєвого прихованохоботника.
Ріпаковий квіткоїд Ріпаковий насіннєвий прихованохоботкик
На окремих посівах культури фітосанітарне значення матимуть ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, квіткоїд – оленка волохата, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани, личинки стеблових прихованохоботників. Для попередження пошкоджень фітофагами посіви обробляють наприкінці бутонізації за їх надпорогової чисельності (5-6 жуків на рослину квіткоїда, прихованохоботників; 10% заселених рослин попелицею).
Тепла і волога погода сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, осередково – бактеріозу, гнилей, чорної ніжки. Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури.
В посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки, надпорогову чисельність яких (понад 3-5 екз. на кв.м) обмежують інсектицидними обробками.
У травні за потепління (понад 20ºС) у період сходи – 2-3 пари справжніх листків цукрових буряків заселятимуть посіви звичайний і сірий бурякові довгоносики. Найзагрозливішими для культури вони будуть у поліській зоні області, де нараховується значна чисельність (0,2-0,5, макс. 1-2 екз. на кв.м). Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.
Звичайний буряковий довгоносик Жук ковалик і його личинка(дротяник)
За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди – бурякова крихітка, щитоноски. За високого ступеня загрози сходам культури від пошкодження довгоносиками(ЕПШ 0,2-0,3 жука/м.кв) проводять обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків.
Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби – все поле дозволеними інсектицидами.
За умови надмірного зволоження ґрунту або його сухості, при висіванні неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявності у ґрунті патогенних організмів існуватиме ризик інфікування рослин цукрових буряків коренеїдом. Для покращення їх стійкості до ураження захворюванням дотримуються технологічних заходів післясходового обробітку.
Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні заходи догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист.
На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. Збереження рослин досягається передпосівною токсикацією насіння.
За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою, розвиток якої попереджують обробки дозволеними фунгіцидами.
Посівам льону в період сходи – «ялинка» за сприятливих погодних умов загрожуватимуть льонові блішки. За наявності 10-15 блішок на кв.м проводять крайові або суцільні обприскування препаратами. Помірно тепла і волога погода сприятиме поширенню фузаріозу, антракнозу, інших фітопатогенів, розвиток яких призупиняють фунгіцидні обробки.
У хмеленасадженнях молодими пагонами, листками харчуватимуться люцерновий довгоносик, хмельова блішка (за ЕПШ 2-3 і 5-7 екз. на кущ відповідно). Переважно на старих і занедбаних хмільниках кореневищами рослин живитимуться личинки коваликів, хрущів, гусінь листогризучих совок.
За відносної вологості повітря вище 80% і температури 14…16оС рослини хмелю уражуватимуться несправжньою борошнистою росою, тому регулярно проводять обстеження плантацій, видаляють і знищують уражені хворобою колосоподібні пагони.
ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ
Повсюдно в травні місяці імаго колорадського жука виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця, за оптимальних температур у межах 22…25ºС і відносної вологості повітря 70…75%, у другій половині місяця можливе відродження личинок. Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. За умов сухої спекотної погоди на хрестоцвітих культурах (капуста, редиска, інші) зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочевих господарствах і на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково, за умови доброї перезимівлі хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів, молі, ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості. В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів.
Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватимуться цибулеві прихованохоботник і трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») провести захист препаратами інсектицидної дії.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
В травні у садах розвиватимуться і пошкоджуватимуть листки, квіти і зав’язь садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка і казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період обпадання зайвої зав’язі з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості довгоносики здатні завдати значних пошкоджень зернятковим плодоносним садам (один жук за температури повітря 10…12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці).
У занедбаних та приватних садах заляльковуватиметься гусінь білана жилкуватого, що співпадатиме з періодом утворення зав’язі яблуні. В цей період триватиме живлення гусені золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. За відсутності вчасних захисних заходів, зокрема у масивах багаторічних насаджень, які межують з лісосмугами, гусінь кільчастого і непарного шовкопрядів завдаватиме істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його. Помірні температури та вологість повітря, які очікуються протягом травня сприятимуть інтенсивному розвитку сисних шкідників (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжні щитівки), які заселятимуть та пошкоджуватимуть молоді листки та пагони.
У зерняткових садах заляльковуватиметься гусінь яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90…110оС, масовий літ за 150…170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.
Яблунева плодожерка(імаго) Яблуневий пильщик(імаго)
За температури 18…25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватимуться борошниста роса, парша. За прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. У кісточкових садах масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода і значні опади.
Багатоїдні шкідники
У травні личинки травневих хрущів і дротяники в орному шарі ґрунту будуть активно пошкоджувати кореневу систему багатьох культур. Найбільше шкоди вони можуть завдати сходам ярини – сої, соняшнику, різних видів буряків, кукурудзи, овочів та інших культур. Збереження рослин досягається передпосівною токсикацією насіння.
Навесні гусениці озимої совки піднімаються у верхній шар ґрунту (5-6 см), де й заляльковуються. Виліт метеликів у нас припадає на другу декаду травня. Літ їх триває 30-35 днів. Удень вони ховаються в бур’яні або під грудочками ґрунту. Самиці на нижній бік листків осоту, березки польової, лободи та інших бур’янів, а також на ґрунт і сухі рослинні рештки, відкладають яйця по одному, рідше — невеликими купками по 10-30 штук. За сприятливих умов один метелик може відкласти до 2000 яєць. Молодші гусениці живляться листками бур’янів, а починаючи з ІІІ віку пошкоджують культурні рослини.
У середині травня спостерігатиметься літ метеликів першого покоління листогризучих(капустяної, совки – гамми, городньої, люцернової та інших видів) і підгризаючих совок(озимої, окличної). Плодючість самиць залежатиме від якості корму попередньої генерації, наявності медоносів на період статевого дозрівання, метеорологічних умов в період проходження стадії лялечки, а також на час льоту метеликів(посуха, висока температура повітря і висока вологість затримують дозрівання яєць). Для оптимізації строків і норм випуску трихограми дотримуються технології використання феромонних пасток. Якщо, наприклад, на одну пастку виявлено в середньому 3–4 самиці першого або 7–8 другого покоління капустяної совки, то трихограму випускають через 2–3 дні.
Для відловлювання метеликів совок можна використовувати коритця з шумуючою мелясою або збродженим варенням. Їх виставляють по периметру поля через 20–30 м одне від одного на відстані 15 м від краю поля. Щоранку метеликів вибирають з коритець у відро з водою і знищують. За допомогою коритець можна відловити біля 70% метеликів, саме тому їх вважають важливим і дієвим засобом обмеження чисельності совок.
Захисні заходи пестицидами проти шкідливих організмів проводять згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Суб’єкти господарювання повинні завчасно (не менш ніж за дві доби) попереджувати голів сільських, міських об’єднаних територіальних громад, населення, пасічників, власників суміжних сільськогосподарських угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів. Обробки пестицидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.
При роботі з засобами захисту рослин необхідно дотримуватись правил техніки безпеки та керуватися загальноприйнятими Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001–98 та правилами особистої гігієни.
