З настанням спекотних днів, коли кожен з нас прагне відпочити біля водойми, а також, враховуючи ситуацію з вивозом побутових відходів, що склалась у м. Львові, можна очікувати і неприємних наслідків – виникнення спалахів інфекційних захворювань, в тому числі і особливо небезпечного інфекційного захворювання лептоспірозу.
В Україні щорічно реєструють до 400 випадків захворювання на лептоспіроз. Згідно даних ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» у минулому році у Львівській області зареєстровано 14 випадків захворювання лептоспірозом серед дорослих жителів сільської місцевості.. А вже за 5 місяців 2017 року серед населення Львівської області зареєстровано 3 випадки лептоспірозу, що свідчить про тенденцію до росту цієї інфекційної хвороби.
Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів; спричиняється лептоспірами, передається аліментарним (через воду і продукти харчування, інфіковані лептоспірами), контактним (під час купання у водоймищах, різних видів сільськогосподарських робіт, у разі укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами) і аспіраційним (під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів) шляхами, характеризується гарячкою, болем у м’язах, запаленням оболонок очей, ураженням нирок, печінки і центральної нервової системи, у ряді випадків — жовтяницею і геморагічним синдромом.
Джерелом інфекції при лептоспірозі є хворі і перехворілі дикі, свійські та промислові тварини. Основними носіями лептоспір є щури, польові миші, землерийки, їжаки, у яких лептоспіроз перебігає як латентна інфекція, проте збудник протягом багатьох місяців виділяється з сечею. Тому джерелом зараження людини можуть стати не лише м’ясо заражених тварин чи молоко, а навіть немиті яблука чи інші фрукти, овочі, на які потрапили виділення гризунів. Так як, збудники лептоспірозу розмножуються у неглибоких водоймах, лугах, полях, особливо на заплавних луках, то зараження може відбутись в ході проведення сільськогосподарських польових робіт («купальні», «покосні» спалахи).
Інкубаційний період триває 7—14 днів. Підступність цієї інфекції полягає в тому, що її симптоми нагадують грип (незадовільний загальний стан, головний біль, постійна висока температура тіла 39-40 градусів та відчуття отруєння). Хворих турбує інтенсивний біль у м’язах, особливо в литкових, що являється однією з діагностичних ознак. Характерними можливими ускладненнями лептоспірозу є ураження очей, недостатність нирок і печінки, кровотечі, міокардит, набряк мозку, пневмонія, недостатність кровообігу.
Смертність від вказаного захворювання становить близько 1—3 %, але під час епідемічних спалахів може досягати 30—35 % і більше. Найчастіше спалахи лептоспірозу припадають на літньо-осінній період, переважно серпень, вересень.
Систематичні та своєчасні дератизаційні заходи, зокрема проведення одномоментної суцільної дератизації, сприяють зниженню епідемічної активності осередків. До важливих профілактичних заходів належить захист харчових продуктів від забруднення сечею хворих тварин.
У разі загрози зараження лептоспірозом людей (які працюють на фермах, епізоотичних по лептоспірозу, працівників каналізаційної мережі та інших) рекомендується профілактична вакцинація вбитою полівалентною лептоспірозною вакциною.
Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз потрібно дотримуватись ряду нескладних та водночас необхідних правил :
– ретельно мити продукти харчування;
– вибирати перевірені для купання водойми;
– для питних потреб та миття рук використовувати воду гарантованої якості;
– не ходити босоніж у заболочених місцевостях;
– при виконанні сільськогосподарських робіт дотримуватись правил особистої гігієни, зокрема використовувати гумові чоботи, рукавички).
Пам’ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати!
