Щорічно мишоподібні гризуни залишаються небезпечними шкідниками, які пошкоджують посіви озимих зернових культур, ріпаку, багаторічні трави, а також плодові та інші культури.
Найпоширенішими є польові миші та полівки звичайні, які у пошуках свіжого зеленого корму будуть розселятися з місць резервації (неорні землі, лісосмуги, обочини доріг) по озимих посівах зернових та ріпаку, багаторічних трав. Живлячись на посівах, гризуни утворюють на полях озимини «пліші» – позбавлене рослинності місце серед поля, в лісі. Розповсюдження їх буде залежати від погодних умов.
Полівки звичайні – мають компактне тіло з сірою спинкою і буро-білим животиком, короткий хвіст та ноги і ледве помітні вуха. У полі полівки риють неглибокі нори, які мають виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками.
Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність сягає надзвичайно великих цифр і швидко змінюється. Найплодючіші гризуни – восени, до настання похолодань. Самки дають від 3-4 до 7 і більше приплодів по 3-8 і більше малят у кожному. Вагітність триває 16- 24 дні. Молоді полівки стають самостійні на 20 день життя, а статева зрілість настає на 2 місяці життя. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки, які живуть на посівах сільськогосподарських культур успішно розмножуються взимку.
Заходи з обмеження чисельності мишоподібних гризунів доцільно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який складає 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній – на багаторічних травах. Застосовують біологічні препарати та родентициди, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
