Від Китаю до Чилі, від Європейського Союзу до країн Африки та Близького Сходу — українська продукція продовжує відкривати для себе нові ринки.
Лише за перші шість місяців 2026 року Україна погодила 23 нових напрямів та торговельних умов для експорту вітчизняної продукції. Це вже більше, ніж за весь 2025 рік, коли було відкрито 22 нових ринки.
За сухими цифрами стоїть велика командна робота: перемовини з компетентними органами інших держав, погодження ветеринарних і фітосанітарних вимог, оцінка системи державного контролю та підготовка міжнародних сертифікатів.
Куди та що експортуватиме Україна?
- Албанія — перероблені корми для домашніх тварин.
- Алжир — м’ясна велика рогата худоба, велика рогата худоба для відгодівлі та племінна велика рогата худоба.
- В’єтнам — яєчні продукти.
- Грузія — яловичина та субпродукти, корми рослинного походження, топлені жири нехарчового призначення, побічні продукти тваринного походження.
- Данія — живі гризуни.
- Єгипет — вівці для негайного забою, яєчні продукти, рибна продукція, корми для домашніх тварин.
- Республіка Корея — корми для домашніх тварин.
- Кот-д’Івуар — яловичина, баранина, м’ясо птиці та продукти з них.
- Кувейт — м’ясо та м’ясні продукти.
- Молдова — живі равлики та ікра равликів, м’ясні продукти.
- Чилі — молоко та молочні продукти.
- Європейський Союз — рослини для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їх гібриди.
- Китай — українське борошно.
Особливо важливо, що дедалі більше нових ринків відкривається саме для готової продукції та продукції з доданою вартістю — кормів для домашніх тварин, молочної продукції, яєчних продуктів, м’ясних виробів та іншої продукції переробки.
Це відповідає Експортній стратегії України до 2030 року, затвердженій Кабінетом Міністрів України, яка передбачає перехід від експорту переважно сировини до збільшення частки конкурентоспроможної продукції з високою доданою вартістю.
«Сьогодні ми відкриваємо не просто нові ринки — ми відкриваємо нові можливості для українських виробників. За кожним погодженим сертифікатом стоїть реальний шанс для підприємств розширити виробництво, вийти на нових партнерів і створити додаткову цінність в Україні. Важливо, що все більше таких рішень стосуються саме готової продукції. Це означає розвиток переробки, нові робочі місця та посилення економічної стійкості нашої держави», — зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Держпродспоживслужба спільно з Мінекономіки, МЗС та дипломатичними установами продовжують відкривати нові ринки для українського експорту — підтримують виробників, усувають технічні бар’єри у торгівлі та забезпечують державні гарантії дотримання вимог країн-партнерів.
23 нових експортних можливостей лише за пів року — це не просто статистика. Це нові контракти, нові робочі місця, додаткові валютні надходження та ще один доказ того, що українська продукція залишається конкурентоспроможною і затребуваною у світі.
