Житлово-комунальне господарство – це важлива соціальна галузь, що забезпечує населення, підприємства та організації (останніх два суб’єкта не є споживачами) необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економічних відносин у державі.
Водночас житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які нині загострилися. Проте відповідно до Закону України «Про захист прав споживачв» всі громадяни України мають право отримувати послуги в повному обсязі та належної якості.
Спеціальним законом, який регулює відносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і споживачем, який отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги» 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, а також прийнятті відповідно до його норм підзаконні нормативно-правові акти.
Споживачі, проживаючи у своїх квартирах та будинках, сплачуючи квартирну плату, вступають у договірні відносини з підприємствами, що здійснюють технічне обслуговування та надають житлово-комунальні послуги.
До житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, опалення, водовідведення повинні відповідати вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Зокрема, відповідно до пункту 29 споживач має право на зменшення ціни у разі:
– надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;
– тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність;
– усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг;
– несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім’ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі чи будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою;
– перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
– встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік;
– періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку;
– ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;
– звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення на виконавця покладено певні обов’язки, обсяг та зміст яких кореспондуються з окресленими вище правами споживача:
– надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості;
– контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж);
– зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї на підставі його письмової заяви та офіційного документу, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання, тощо);
– відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб протягом доби;
– забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку;
– проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта;
– звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відновлювальних робіт;
– ознайомлювати споживача з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;
– виконувати інші обов’язки відповідно до законодавства.
Звертаємо увагу споживачів, що двічі на рік – навесні та восени, представники житлово-комунальних підприємств повинні проводити сезонні огляди жилих будівель, куди входить і таке болюче питання, як дрібний ремонт покрівлі, фасадів (на весні), а восени – ремонт і утеплення трубопроводів на горищах і в підвальних приміщеннях, а також ремонт та інші роботи.
Але у разі, якщо у Вашій квартирі щось вийшло із ладу, не зайвим буде знати, що для централізованого контролю і управління роботою технічного обладнання будівель (ліфтів, системи опалення, гарячого водопостачання, систем пожежогасіння і димовиведення, освітлення сходових площадок та інше), а також для обліку заявок на усунення несправностей (пошкоджень) елементів будівель, створюються диспетчерські служби при житлово-комунальних підприємствах. При цьому правилами встановлено граничні строки реагування, невідкладної ліквідації несправностей.
Згідно із Законами України “Про житлово-комунальні послуги” та “Про захист прав споживачів” особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не одержує їх, має право звернутися до виробника із відповідною вимогою. Для цього існує певний порядок дій, передбачених статтями 27, 28 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Щоб засвідчити факт ненадання послуг, потрібно скласти відповідний акт. Без таких актів у кожному конкретному випадку відповідні вимоги вважаються необґрунтованими та безпідставними.
У разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає представника виконавця для складання та підписання такого акту-претензії, в якому зазначаються вид порушення, строки виникнення та усунення, кількісні та якісні показники послуг, тощо.
Представник виконавця зобов’язаний з’явитися на виклик споживача у строк, визначений договором, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника виконавця у визначений строк, або необґрунтованої відмови від підписання, такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях – якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Взагалі при з’ясуванні спірних питань, що виникають у зв’язку із наданням (отриманням) будь-яких житлово-комунальних послуг, слід виходити з того, що будь-які вимоги, заяви, пропозиції, тощо необхідно спрямовувати до відповідних виконавців (суб’єктів господарювання у сфері надання житлово-комунальних послуг) у письмовому вигляді з отриманням вхідного реєстраційного номеру або рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі звернення до диспетчерської служби засобами телефонного зв’язку, необхідно фіксувати ПІБ оператора, а також номер, дату та час відповідної заявки.
